Лофофора Вільямса

Які характеристики лофофори Вільямса?

Лофофора Вільямса завдячує своїми психоактивними властивостями вмісту різних алкалоїдів, таких як насамперед мескалін. Насіння цього кактуса для самостійного вирощування ви можете знайти в асортименті нашого інтернет-магазину Shroom.it. Варто зазначити, що в польських кліматичних умовах пейотль не здатний виробляти речовини з наркотичною дією. Лофофора Вільямса, що росте дико в Сполучених Штатах, знаходиться під суворою охороною, тому завжди слід ретельно перевіряти джерело її походження.

Походження та історія

Назва цього кактуса походить від мови науатль, де вона означає щось блискуче або мерехтливе. Пейотль протягом століть набув великого релігійного та культурного значення, особливо серед американських та мексиканських індіанців. Ця сукулентна рослина в США знаходиться під охороною, а її володіння та використання є незаконним. Право використовувати цю рослину мають лише корінні племена, які можуть її збирати та використовувати в релігійних цілях. Пейотль виконує для них інтегруючу функцію, а також є формою магічного захисту від зла. Представники різних культур не завжди вирішували його споживати, оскільки часто він використовувався як амулет. Ця рослина також відіграє важливу роль у деяких гілках християнства, де її приймають як сакрамент, що зцілює дух.

Зовнішній вигляд та розвиток

Зріла лофофора має дещо кулясту та сплющену форму, а також характеризується чітко ребристим поділом та м'ясистою шкіркою. Чим старший сукулент, тим більш помітними стають лінії на його поверхні. Рослина також може мати борозенки спіральної форми, які часто набувають різноманітних форм. У природі стебло кактуса виростає в середньому до 20 см, тоді як при домашньому вирощуванні досягає максимум близько 6 см у висоту. Пейотль розвивається дуже повільно, оскільки його ріст не перевищує 1 см на рік. Однією з характерних особливостей цієї рослини також є декоративні квіти, які, однак, часто з'являються лише через кілька років. Після закінчення цвітіння лофофора випускає плоди.